Последний визит: 2019-07-10 03:35:14
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

С удовольствием прочитала на близком языке, понравилось. 43 года жила на Украине. В США тоже была. Буду заглядывать на Вашу страницу.
Написал(а): ludmila1172
2018-08-09 | Произведения
Запись: Оптимістичне
Дуже атмосферно!
Написал(а): stellondi
2018-05-11 | Произведения
Запись: СТАРИЙ ДІМ


Avtor Adsens
Индексация сайта

PASNEKESUS ZIEMA ( Зимова розмова)

Ми входимо в пейзаж. Кругом -- пітьма.
За дюнами мовчить шосе порожнє,
морська стихія з берегом ворожить,
невидимо плескоче хвилі змах.
Чи ангел, чи людина тут була...
Лишився слід у білосніжжя дальнє,
відбиток берега в мереживі вікна
нещасну Антарктиду нагадає.

Женуть пісок по берегу вітри,
не замерзає водяна безодня,
в тумані міст ховається самотньо,
морозно зорі дивляться згори.
Не діждеш ні листів, ні телеграм.
Транзистор мертвий. Лиш світлин з десяток
портретом часу пережитих драм,
на ньому воску пам'яті печатка.

Просвічує світанок, як рентген,
повітря вогке, пам'ятник гранітний,
церковну вежу, надмогильні квіти.
На фоні білому в тумані -- клен.
Людської постаті розмитий силует,
безликий, нерухомий, ледь помітний
Для драми кримінальної сюжет,
чи потайний привіт із того світу...

Напруга довга стомлених очей
здебільшого приводить до помилки.
"Пророк не передбачить наші вчинки
між інших, ще не бачених речей".
Здається, що над обрієм морським,
де чорні кораблі колише вітер
спалахують промінням мерехтним
гарячий Марс та царственний Юпітер.

З Атлантики волого дмуть вітри
застиглою рівниною пустелі,
немов до зали крізь розверсті двері,
по січню -- лютий свій сезон відкрив.
В імлі сіріють пасма пагорбів,
ландшафт спустошений, людьми забутий.
"А далі що?" " Над берегом -- рубіж,
ми бачим гирла рік, причали, бухти".

Попід важким сум'яттям сірих хмар
блищить майдан, задухою розтертий.
"Згадай, що пропонують нам прикмети..."
"Ми вже давно не віримо в примар".
"Керує світом прагматичний час".
Усе, що є живе -- підвладне смерті,
та наша ще не зкапана свіча,
поки ще зерна сходять на планеті."

"Як відрізнити правду від брехні?
Де третій, той, що міг би нас почути
і розсудити розумом розкутим?
"Здається в цьому світі ми одні."
"Ти кажеш, що ніхто не чує нас,
що небеса глухі до нас, немовби.
Тут тільки сніг і поле без прикрас.
Та серце наше -- третій співрозмовник"

Світанок. Темні обриси дерев.
В свідомості до полудня дозріє
з нічого зфантазоване творіння
із слів, розмов, поки іще сире --
уламок льоду, вибита стіна,
кістяк зірок з морозного туману.
"А далі що?" " А далі -- тишина,
по той бік і по цей бік океану".

Опубликовано: 2019-05-24 02:32:08
Количество просмотров: 22
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии