Последний визит: 2018-10-05 22:46:05
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

С удовольствием прочитала на близком языке, понравилось. 43 года жила на Украине. В США тоже была. Буду заглядывать на Вашу страницу.
Написал(а): ludmila1172
2018-08-09 | Произведения
Запись: Оптимістичне
Дуже атмосферно!
Написал(а): stellondi
2018-05-11 | Произведения
Запись: СТАРИЙ ДІМ


Avtor Adsens
Индексация сайта

ПЕРШОСЕНС

Коли замислююсь про долю драматичну
своєї мови, думки, слова та культури,
пригадую Сизифову спокуту вічну,
круті шляхи, пороги й неприступні мури.

Заговорив Еней на українській мові,
а з ним - боги, божата і богині грецькі.
Неначе в пику петербурзькому орлові
на українській реготався Котляревський.

Як молоде дівча, що в лісі заблукало,
крізь польські хащі і московські буреломи
із темряви до світла слово пробивалось,
щоб часом не забули, звідки ми і хто ми.

Здавалось лиш трясовина в кінці дороги,
а по верхівках - довге "акання" московське.
І мова рідна - лиш в оселі хлібороба,
так віддано скалькована по малороськи.

Та раптом струни Кобзаря безкомпромісно,
так пристрасно і по весняному розкуто
влились яскравосонячно і благовісно
у темний морок безбатьківської розпуки.

Та східний вітер знову гонить крутохвилі
і повінню ідей - чужинської полови,
з-під мови - храму, української святині
підступно вимива фундаменту основу.

Та їм на перепоні ми поставим греблю -
із слів-цеглинок, із віршів поезопісні.
У цьому - першосенс і життєва потреба
у кого з Україною душа і мислі.

Опубликовано: 2018-09-02 23:04:11
Количество просмотров: 12
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии