Последний визит: 2018-10-05 22:46:05
Сейчас не в сети

Папки

Новые комментарии

С удовольствием прочитала на близком языке, понравилось. 43 года жила на Украине. В США тоже была. Буду заглядывать на Вашу страницу.
Написал(а): ludmila1172
2018-08-09 | Произведения
Запись: Оптимістичне
Дуже атмосферно!
Написал(а): stellondi
2018-05-11 | Произведения
Запись: СТАРИЙ ДІМ


Avtor Adsens
Индексация сайта

ДУБНО. НІЧ, В КОТРИЙ РАЗ...

Не торкаючись трав,
не лишивши сліда в порохняві доріг,
уникаючи поглядів вікнами розокулярених міст,
у сідлі він летить
і ніколи йому не завершити біг,
поки знов на шляху
не постане з віків той обпалений ліс.

Стрічний вітер
вплітає сваволю в вуздечку коня,
дно зіниць -
зцементований відчаєм попіл зотлілих надій.
Щось шукає у світі живих,
чи намарне когось доганя
блудний син, нерозкаяний Богом, непрощений батьком, Андрій.

У загублену шаблю
сосновим корінням вгризається час,
тисне в плечі
як плата за зраду чужинський жупан.
Та удень і вночі знову кличе, зове блідочоле дівча
за собою у ніч,
у знеможено-хтивий туман.

Кволі руки її
розірвали братерства сталевий ланцюг.
вірність серця
зіткнулась з обов'язком - антитіла!
Порятунок від батька -
сльозами шліфована крапля свинцю
на свитині козацькій розлитим червоним вином розцвіла.

Ця краплина упала на терези,
названі "пекло" і "рай".
Лиш здригнулись вони,
а Суддя зрівноважив і гріх і добро.
Злочин зради і вірність коханню -
нарівно закінчилась гра.
Присуд - вічно летіти між брудлм землі й чистотою зірок!

На зчорнілих,-
беззвучних губах вічно нести полячки ім'я,
лоскотати невидимим шовком волосся
чекання долонь.
Але знову вітри незборимо вертають на круги своя -
Дубно, ніч, кожен грає призначену Автором роль.

Незбагненно, чи ніч, наче очі,
чи очі, як стомлена ніч.
Переплетення слів
з невгамовністю губ - епілог в небутті.
Голубі переливи прозорості душ, що прийшли з потойбіч,
невагомість туману
з ознакою пристрастю сплетених тіл.

Буде ранок, обвуглений ліс
і Тарас - чи людина, чи тінь...
Краплі батькових сліз
на долоні затверднуть блискучим свинцем.
Недолюблених душ, недомучених мук, недожитих життів
на останнім листку
всемогутнє перо замикає кільце.

...А Петро заховає ключі і відверне лице,
унизу перевернеться автор у темнім своїм небутті.

Опубликовано: 2018-08-20 02:05:05
Количество просмотров: 11
Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход

Комментарии